«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   11 з 49   –

комфортом, характеристичні великим числом широких вікон, просторих терас чи не- величких бальконів, ґалерій, за те однакових або дуже подібних, будованих шабльоново за одним пляном, дуже скоро й несолідно.

З публічних будівель цього часу вибивається: санаторія Суспільного забезпечення (військовий шпиталь) при Унґарнштрассе (Курковій), II дім техніків при вул. Абрагамовичів, Суспільне забезпечення при Зеленій, Управління електрівні при Гербст- штрассе (Пелчинській) та костел Марії Остробрамської при гор. Личакові в формі базиліки.

З ростам забудованої території наступали також доконечні зміни в адміністративному розподілі міста. До п'ятої дільниці, на які розпадався Львів за Австрії, прибула з кінцем XIX ст.| шоста: Новий, світ. По створенню Великого Львова, що наступило у 1930 р. через прилучення підміських громад: Клепарова, Голоська Малого, Замарстинова, Старого і Нового Знесіння, Кульпаркова II, Сиґнівки, частини Білогорщі (Левандівки), Кривчиць, Козільник, Кульпаркова - простір львівської громади подвоївся (6664 га). Це викликало поділ міста на 9 дільниць: І. Середмістя, II. Янівське, III. Жовківське, IV. Личаківське, V. Снопків, Красучин, Софіївка, Козільники, Персенківка, VI. Новий світ, Кульпарків, VII. Левандівка, VIII. Замарстинів, IX. Знесіння.

Для упрощення адміністрації за часу большевиків розділено місто на 4 дільниці (І. Личаків, II. Городецьке, III. Новий світ, IV. Жовківське). Цей розподіл затримався аж до 1 липня 1942 року.

В наслідок воєнних дій в 1939-41 р. знищено окремі важливіші житлові й промислові будинки. Більшого удару зазнало місто за останньої війни 1941 року, Б якій знищено 610 будинків, в тому 14 промислових, 586 житлових.

Зусилля будівельних дільницевих урядів міста спрямовані на розбір та відбудову зруйнованих будівель. До кінця 1941 р. відремонтовано 335 пошкоджених будинків, в тому числі 4 промислові підприємства.

В зв'язку з новим поширенням львівської громади від 1 квітня 1942 р. через прилучення таких міст і сіл, як: Винники (1410), Білогорща (1423), Брюховичі (1452), Велике Голосько (1403), Каменопіль (1447), Кривчиці (1447), Ляшки Муровані (1454), Лисиничі (1411), Малехів (1377), Підбірці (1454), Рудно (1480), Рясна Польська (1430) і Руська, Сихів (1409), Козільники (1400), Скнилів (1396), Малий Скнилів, Львівські Сороки (1433), Збоїська (1359), Зимна Вода (1440), Зимновідка - разом: 1 місто і 20 сіл, збільшився простір Львова на близько 20 тис. га, що з давньою площею 6,6 тис. га дає 26.030 га. Одночасно проведено новий адміністративний розподіл міста, на одинадцять дільниць: І. Штадтмітте, II. Кайзервальд, III. Квеллєнберґ, IV. Стрийпарк, V. Гохшулє,- VI. Гауптбангоф, VII. Зоммерштайн, VIII. Вайнберґен, IX. Кальтвассер, X. Штадтвальд, XI. Ам Пельтев.

Винники - містечко, 8 км. від Львова. Це стара оселя, що згадується під назвою «Малий Винник». Вона була розбудована: 1) на землях, які князь Лев дарував був за вірну службу колишньому львівському війтові німцеві Бертольдові, та 2) на даровизнах по другім боці річки Маруньки, які надав був Володислав Опольський львівському міщанинові Григорієві. Вже в XVII ст. було це містечко.

З пам'яток культури є тут барокковий костел з 1737 р. і один з перших у Галичині пам'ятників Шевченкові, проекту укр. арт. Лушпинського, роботи укр. мистця Коверка. На цвинтарі пам'ятник поляглим стрільцям УГА. В лісах, від сторони Маріївки, в


Назад Вперед

–   11 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49