«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   14 з 49   –

Різьба львівських околиць виникає з різниці ерозійної сили в басейні Висли і Дністра.

Через велику асиметрію падіння обабіч вододілу, води басейну Висли атакують сильніше і розмивають сильніше. Вплив на різьбу околиць Львова виявили теж четвертинні води, що діяли тут в часі танення пізнішого льодовика, ще перед устійненням сучасної річкової мережі.

Різні види релієфу земної поверхні в околиці Львова викликали велику різнорідність краєвиду, що дозволяє виділити краєвидні одиниці, які належать до трьох географічних країн: Розточчя, Побужжя і Львівської височини. На стику цих країн лежить Львів.

Розточчя - це височинний вал, що з'єднує Поділля з Люблинською височиною. В околиці Львова Розточчя має вигляд узгір'їв, порослих лісом, порізаних сильно глибокими долинами і ярами, що піднімаються до 400 м. і тягнуться в напрямі пд.-зх. на пд.-сх. від горбків Брюховичі-Голосько (382 м) через Кортумівку (374 м), Високий Замок, Піскову гору (389 м), Личаківські узгір'я, Міські Пасіки до Чортівської скали (414 м) і горбів Пирогівки (388 м).

Побужжя - тягнеться на схід від Розточчя і має в околиці Львова назву Грядового Побужжя. Характеризується воно рівнобіжними грядами, що пальцеподібно виступають з Розточчя на схід. Гряди порозділювані одна від одної широкими підмоклими долинами. На терен Львова Побужжя входить одною з долин - а саме: широкою долиною ріки Полтви, яка, під узгір'ями Замарстинова (вони розпочинають Малехівську гряду) скеровується на південь і входить глибокою затокою в Розточчя, де створює львівську улоговину.

Львівська височина творить вище розташовану плоску рівнину, що простягається між південною частиною Побужжя (басейн Водники), Опіллям, депресією Львівсько- Люблинською і південним кінцем Розточчя. Львівську височину вважають з огляду на її характер - плоскої вищепіднятої рівнини - за відногу Поділля, що виходить найбільше на пн.-зах. На терен Львова - Львівська височина входить своєю північною частиною, що має висоту 330-350 м, і. обіймає Снопків, Персенківку, площу Східних Ярмарків, Кадетську гору, Богданівку та Кульпарків. На терені Львова творить ця частина височини - європейський вододіл.

Львівська височина переходить в межах Львова на пн.-зах. в Білогорське зниження. Воно є вже частиною поріччя Щирця і Верешиці, що входять у склад Львівсько- Люблинської депресії, яка відділяє Львівську височину від Розточчя.

Чинником, що оформлює морфологічне обличчя Львова і його довкілля, є передовсім текучі води Балтійського басейну. Через те, що ерозійна сила балтійських рік особливо міцна, то терен цей найсильніше розрізаний. Діє тут, перш за все, Полтва, яка за допомогою реґресивної ерозії прорвалась крізь головний вал, Розточчя на лінії Кортумівка-Високий Замок, та своїми доджерельними потічками атакує Львівську височину.

Внаслідок діяння джерельних потоків Полтви на крихкі і м'які породи опоки, пісків і пісковиків поставала львівська улоговина та оточуючий її від сходу і півдня вінок яруг і балок, що глибоко врізуються у височину.

Найстаршою формою краєвиду околиць Львова є плоска Львівська височина. Пізніше, в часі останнього підняття Карпат від кінця міоцену аж до наймолодшого третьоряду-пліоцену, піднявся вал Розточчя, правдоподібно з цією ж асиметрією падіння, що виступає й тепер.

В пліоцені починається передостання ерозійна фаза львівського краєвиду в умовах, що подібні до сучасних.


Назад Вперед

–   14 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49