«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   15 з 49   –

Цю фазу перериває льодовикова епоха. Хоч терен Львова на справді не був критий льодами, що зупинилися в околиці Янова, то зате був під безпосереднім діянням талих льодовикових вод. Маси води, що спливали з кінця льодовика, шукали собі відпливу. Знайшли його на терені Львова на білогорському зниженні, поміж Розточчям і Львівською височиною.

Це зниження терену продовжується на вул. На байки, Новий Світ, Пелчинську. Льодовикові води, що спливали широкими воротами цього зниження, потрапили на існуючу вже тоді асиметрію спаду з другого боку - Розточчя, і через те діяли більш рішуче та оформили основу львівської улоговини і долини Полтви. Останній ерозійний акт наступив після станення льодовика. Земна кора, що звільнилась від натиску, піднялась вгору. Це підняття було початком нової ерозійної фази у львівському краєвиді, що тривала до нещодавна.

Після цієї короткотривалої ерозійної фази наступило заторфлення і забагнення долини Полтви, що триває до сьогоднішнього дня.

Геологія.

В геологічній будові Львова і його околиці бере участь сенонська крейда, третинні шари (верхній міоцен), та четвертинні відклади. Найстарший з покладів - крейда, що має велику товщину (понад 50 м). Загально відома львівська опока (сірі мергелі) виступає не тільки на дні долини Полтви, але творить підложжя всього простору львівських околиць. Сірі крейдяні мергелі відіграють визначну роль в гідрогеології Львова. На їхній поверхні утворюється основний водоносний горизонт. Він має нерівну поверхню, що виникнула як наслідок тектонічних рухів та через діяння передтретинної ерозії. Безпо- середньо на шарах крейди лежать міоценські шари, що особливо повно розвинені на головному вододілі. Третинні шари виступають як, вапнякові піски, пісковики, вапняки і гіпси. Товщина третинних відкладів дуже мінлива, як також і петрографічний склад та положення над рівнем моря.

В багатьох місцях потретинна - ерозія знищила зовсім третинні відклади. З четвертинних відкладів в околиці Львова найбільш поширені: жовта навіяна глина або лес, а далі піски, рінища і врешті травертинни на Бульці.

Ліс устелив суцільним покривом львівську височину і гряду Побужжя та місцями схили долин.

В лісі в околиці Львова знайдено чимало кісток тварин льодовикової доби. Біля цегелень Сихова знайдено кістки мамута з останками четвертинної фльори. У Львові викопано у глині кістки носорога.

Найновіші шари це сучасні болота та торфовища на Білогорщі та в долині Полтви. Вони творилися після станення льодовиків, є отже польодовикового віку. Ґрунти Львова зараховуються до трьох основних типів: чорноземних, елювіяльних і торфово-болотних.

Ґрунти чорноземного типу виступають на лісовому підложжі, але вони не такі багаті на гумусові речовини як на степах. Довгі часи на тих ґрунтах росли ліси, що здеґрадували їх. Через те львівські чорноземи пригадують бідні здеґрадовані, лісові чорноземи.

В місцях, що споконвіку не були вкриті лесовим покривом або на схилах узгір'їв, що втратили лес внаслідок змиву, виникнули на вітрильному, крейдяному і третинному грузі - елювіяльні ґрунти або румоші. Сільсько-господарська вартість цих ґрунтів менша від чорноземних.

Піщані ґрунти з ознаками підзолистих ґрунтів виступають плямами на Янівському передмісті.

Болотяні і торф'яні ґрунти займають дно долини Полтви та великий комплекс на Білогорщі.


Назад Вперед

–   15 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49