«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   17 з 49   –

Найбільш вітряними у Львові є місяці: грудень, лютий, червень і листопад, найменше - серпень, травень і січень. Найчастіші вітри, які найбільше впливають на хвилевий стан атмосфери Львова, це західні, південно-західні та північно-західні. Вони разом становлять 52,3%, тобто більш як половину вітрів, які має Львів. Вітри з інших сторін світу відіграють вже меншу ролю.

Захмарення у Львові наступає більш-менш правильно. Середня річна за минулі 20 років становить 66. Місячні середні вартості за 20 років вказують, що хмарність зменшується від свого максимуму в грудні, з малим відхиленням в червні, до мінімуму в серпні, а потім підноситься до найбільш хмарної зими, бо тоді західні, теплі і вологі вітри змагаються з холодними вітрами.

Рослинність і тваринний світ.

Рослинність Львова незвичайно різнорідна і багата. Це багатство виникло з географічного положення, історії творення релієфу та кліматичних змін в минулих геологічних періодах. Так, останки давньої до-льодовикової рослинності майже зникли під впливом похолодіння клімату в часі зледенінь, а прибули в льодовикову добу північні і північно-східні рослини. В часі навіювання лесу прибули зі сходу степові, з Карпат гірські, а з заходу низові - атлантійського типу, які доходять навіть до Розточчя, що є східною межею бука, ялини, смереки та править за межу прибалтійської рослинності, що під Львовом переходить в чорноморську.

Сучасна рослинність Львова це вже тільки останки давньої первісної, дуже різнорідної і багатої рослинності. Поширення площі землеробської культури, основні зміни в лісових масивах, дедалі деревонасадження на так званих невжитках, які були захистом для первісної рослинности, зреґульований відплив Полтви, осушування лук і торфовищ, спущення ставів, природний розріст міста, що висунулося з дна долини на найблищі узгір'я, а нарешті воєнні дії з останніх років з усіма своїми наслідками - все це належить до тих чинників, які змінюють первісне обличчя давньої рослинності Львова.

Рослинні формації Львова і околиці можна представити в таких краєвидних групах:

1. Скельна рослинність (на пісковиках і вапняках) . В цю групу входять залишки рослинності Чортівської Скали і її оточення, рослинність на скелях серед лісів, розташованих між Брюховичами та на вапнякових скелях довкруги Янівського ставу.

2. Лісова рослинність. Сюди зараховуємо передовсім буковий ліс під Чортівською Скалою з видами рослин, що типові для букових підгірських лісів. Багато фльористичних особливостей давали ліси в Зубрі, Басівці, Сихові, Голоську і Янові, що тепер міцно перерубані.

3. Рослинність узгір'їв і теплих схилів. На окрему увагу заслуговують південні схили Хомця в Кривчицях, що мають найбільш характеристичну для цієї групи


Назад Вперед

–   17 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49