«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   18 з 49   –

рослинність. Тут розташувалася група східних, лісо-степових рослин. Рослинність Хомця найбільш цікаве і гідне уваги скупчення львівської фльори.

4. Рослинність лукова і торфова. Сюди можна зарахувати великий комплекс торфовищ в Білогорщі. Це найцікавіше низьке торфовище в околицях Львова. Полярний вид берези (Betula hurtiilis) разом з іншими тундровими останками творять тут найдалі на південь висунену стоянку в області евр. низовин. Формація луково-торфова виступає теж на Ярині під Яновом, на торфовищі біля Янова над ставом і в гі'псових вертепах під Любінем.

5. Водяна рослинність скупчується над ставом в Янові і Городку, на ставку в Великім Голоську, Замарстинові, Снопкові та в цегельних полях під Львовом.

Культурні рослинні формації виступають як сади, шкілки лісних і овочевих дерев, або як землеробські ділянки і штучні сіножаті. Овочеві дерева ростуть передовсім на всіх схилах горбів і долин, що звернені до сонця (Клепарів, Голосько, Збоїська, Малехів, Винники і ін.). Тут плекають багато родів шляхетних овочевих дерев, з перевагою черешень (славні клепарівські черехи), слив і яблунь. До державної городничої школи на Замарстинові належать дві шкілки овочевих дерев. Тут, так само, як у великих городничих заведеннях Замарстинова, Голоська, вирощуються всі новалії, що відсилають на продаж до міста.

До інших культурних формацій треба зарахувати ботанічний город та парки, розташовані в різних частинах Львова.

В середньовічному місті, що займало малу площу, не було місця на городи і плянтації. Брак зелені в мурах оборонного і торговельного міста заступало густе насадження дерев і квітів при літніх двірках на передмістях, головно на Галицькому. Публичною власністю стали городи і плянтації, аж після збурення оборонних мурів і зрівняння валів. Започаткував це австрійський майор артилерії Ляґонда в 1820 р., засновуючи город на малій площі біля касарень артилерії. За його прикладом губерніяльний. радник Райценгайм закладає плянтації на нинішних губернаторських валах. В тому часі постає ще кілька городів, доступних загалові. Вони започаткували сучасну зелень міста - красу Львова. Треба зауважити, що розведенню парків, скверів і інших зелених насаджень сприяли спеціяльні теренові умовини. Горбастий терен і круті схили, непридатні для забудування, можна було використати легко під живописні парки. До найбільших і краєвидно найкращих львівських парків належить: Стрийський (площа - 40,9 га) розташований при вул. Стрийській. Заложено його в 1887 р. у східній частині міста, де давніше були яри і облоги, які простягалися на стрийських узгір'ях, як також на давнім стрийськім цвинтарі, що його закрито 1893 р. Цвинтарище лежить між вулицями Стрийською, Домбров-ського і Пулавського. Уміло використав релієф славний городник Арнольд Рерінґ, інспектор міських плянтацій, створивши живописний парк, який красою релйєфу та добору рослин зараховується до найкращих європейських парків. Ґрунти в парку глинясті, місцями з примішкою піску, подекуди іласті, переважно сухі, але придатні під паркову культуру. Тут бачимо червоні клени, явори, каштани, вільхи, плакучі берези, буки, дуби, акації, липи, сосни, смереки, тиси і ін. В безпосередньому сусідстві, з протилежної сторони при вул. Стрийській і Кадетській, знаходиться незабудована територія, частково озеленена. Вулець-кі узгір'я зі старим стрийським цвинтарем творять природне продовження Стрийського парку в напрямі міста. До Стрийського парку веде кілька входів: головні входи маємо від вул. Пулавського і вул. Стрийської.

Друге місце щодо величини і значення має Високий Замок (площа - 30,8 га). Дарував його цісар Йосиф II містові в 1786 р.


Назад Вперед

–   18 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49