«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   19 з 49   –

Спочатку було це незалісене, голе піскове узгір'я, з якого в часі бурі несли вихри тумани пороху на місто. В 1835 р. на схилах гори, посаджено перші дерева, а через кілька літ пізніше засновано парк.

В 1892 р. розпочалася будова пам'яткової могили Люблинської Унії, що надала узгір'ям так характеристичну сильветку. Парк складається з двох частин: нижньої тераси з променадами, обсадженими старими деревами, і верхньої тзв. поляни (галяви). Ґрунти парку: звітрілий груз, пісковий, місцями з примішкою вапнякового грузу. Тонкий родючий верхній шар створився внаслідок гниття рослин, що відбувалося довгими роками.

В парку переважають такі дерева: каштани, клени, явори, ясені, липи, берези, кілька родів тополь, акації, сосни і ін. По південній стороні рослинність буйніша, як по північній.

Головний вхід до парку з пд.-сх. сторони, з вул. Театинської (трамвай ч. 4). Вхід від півдня, з Кляшторної вул., менше відомий. Від Підзамчя веде на узгір'я багато стежок. Парк «Залізна Вода» (площа - 18,2 га) знаходиться при кінці вул. Дверніцького на схилах яру Полтви, який іде в напрямі Снопкова.

В долішній частині парку знаходиться водний басейн з залізистими джерелами. Парк нагадує ліс з перевагою бука. Позатим. ростуть тут: модрина, дуби і каштани. Доступ до парку можливий від вул. Карловичівної та Дверніцького (трамвай ч. 2) і з півдня, від, сторони оселі Залізна Вода.

Міський парк (Поєзуїтський город, Костюшка, площа - 12,2 га) лежить в середині міста. Це найстарший львівський парк. Заложено його на підміських ґрунтах, які то в XVI сторіччі стали власністю міщанської родини Вольф-Шольцовичів. Мельхіор Вольф- Шольцович розвів тут гарний город, який, як спадщина, перейшов у власність Єзуїтів. Цісар Йосиф II віддав його містові. В 1799 р. перейшов знов у приватне посідання. Тоді парк прибрав французьку форму. В 1855 р. вернувся город назад до громади міста Львова і тоді міський городник Бауер надав йому сучасний вигляд. У 1921 р. поширено головну алею і змінено напрям стежок.

Ґрунт парку глинясто - пісково-гумусовий. Долішня частина городу, колись забагнена, була підсипана і осушена. Тут ростуть дуби, клени, тополі, граби, липи, в'язи, смереки, модрина та кілька привислянських тополь. Рослинність парку дуже потерпіла внаслідок воєнних дій (1939-1941).

Личаківський парк (площа - 8,4 га), що знаходиться при Остштрассе (Личаківській вул.) належить до наймолодших парків Львова. Заложено його в 1892 р. на узгір'ї, яке панує над східною частиною міста. Звідси гарний вид на місто. Колись були тут мандрівні летючі піски (дюни), що засипували навколишні ґрунти. Рослинність парку дуже проріджена, бо ґрунт тут пісковий, перемішаний з вапняковим грузом. Росте тут сосна, ялиця, береза та чорна сосна. Вхід до парку з вул. Личаківської (трамвай ч. 1) і Пасічної.

Парк Вішневського (площа - 1,8 га) займає частину Катівської гори при вул. Клепарівській. Це невеликий шмат зелені на хвилястому терені. Ростуть тут клени, каштани, ясені, модрина та інші.

При будинку давнього університету (вул. св. Миколая) знаходиться ботанічний город, заснований 1823 р. проф. Ернестом Віттманом для наукових цілей (площа - 2,59 га). Ростуть тут різноманітні дерева, та краєві і чужоземні рослини. Тепер город для публіки недоступний. (Новий ботанічний город університету лежить у східній частині міста на тзв. Цетнарівці).

Сіть парків доповняють, розташовані в центрі міста сквери і бульвари (вали). Найбільше значення мають: Гетьманські вали (Адольф Гітлер Рінг - вул. Легіонів) та Губернаторські вали (заг. площа - 4,8 га).


Назад Вперед

–   19 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49