«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   20 з 49   –

Вулиця Леґіонів - Адольф Гітлер Рінґ, заснована коло 1776 р. на місці давніх укріплень. Спочатку насаджено лише алею на валі, вище вулиці. Вздовж алеї текла Полтва. В трьох місцях було тоді місто злучене з передмістями. В 1888-1890 рр. засипано Полтву. Тоді насаджено зелень. Сучасною серединою вулиці тягнеться тіниста алея (завдовжки 500 м), засаджена кленами, каштанами, липами, акаціями і ясенами. Скверами Марійського і Галицького майдану, зелень Адольф Гітлер Рінґ лучиться з Губернаторськими валами, що повстали в 1818-1821 рр. на місці давніх міських укріплень, їх заснував Губерніяльний радник Райценгайм. На терені, що поступово підноситься на пд.-схід, ростуть тепер старі дерева, як липи, каштани, ясені, клени, акації.

Губернаторські вали простягаються від манастиря Бернардинів в напрямі до Високого Замку. Південне продовження бульварів, що оточують середньовічний Львів, творить вул. Академічна, яка тягнеться вздовж закритої ріки Полтви. Після усунення старих дерев, алею засаджено італійськими тополями.

Із скверів більш великі такі: майдан св. Юра, Гвардії, Бернардинський, Бема, Пруса, Домбровського тощо.

Позатим маємо у Львові багато вулиць, обсаджених гарними, старими деревами. До цих належить вул. Личаківська (каштани, клени, ясені), Понятовського (берези), Пулавського (ясені і клени), Льва Сапіги (каштани, клени, акації), Листопада (каштани), Янівська (каштани і ясені), Кадецька (тополі).

Зелень Львова доповняють приватні парки та городи, недоступні для загалу. В довоєнному часі проектовано збільшити міську зелень створенням міського парку на Погулянці. Заліснив цей простір ще в XIX ст. власник адвокат Франц Венглінський. Вступні роботи пороблено в часі большевицького побуту. Викопано тоді три басейни для плавання.

До гарних городів треба зачислити городи при заведеннях: глухонімих, сиріт, Оссолінських, Політехніці, при площі Гвардії, Кортумівці, б. міській стрільниці при вул. Курковій, Цитаделі тощо.

Дня 1 липня 1942 міська зелень збільшилася внаслідок прилучення підміських громад до так званого Великого Львова. Більші ділянки лісу виступають на вищих горбах Розточчя. Не є воні так буйні, як давніше. Ті, що залишилися, е досить характеристичні. На пісках, пісковиках, глинах росте найчастіше сосна (Голосько, Брюховичі, Зимна Вода). На важких глинах і вітриль- ному грузі з опоки - подільський дуб і граб (Зубря). На вододілі і підвищеннях - явори і буки.

Фавна Львова і околиці має дуже характеристичне обличчя. Тут сходяться передовсім елементи північної низовини зі степовими елементами сходу, а також із гірськими.

Частина львівських околиць належить до низовини Побужжя. Тут фавна має характер мішаний, на пісках і торфовищах низовинний, на лесових грядах степовий. Частина подільської околиці має також мішаний характер: на безлісних місцях степовий, на лісистих гірський.

Частина, що належить до Розточчя, має найбільш мішану фавну. На підмоклих і заторфлених рівнинах і пісках виступають низові тварини: на залісених горбах - гірські, на безлісних і глинистих - степові.

З північних елементів можна б навести такі хребетні, як багонна жаба (Rana arvalis Nils.), що живе в Білогорщі і Зубрі, хрущі: Carabtis Menetriesi Hymra. на торфовищах Білогорщі, слимаки: Hyalina contracta Westerlund.

До східних елементів львівської фавни належить із хребетних ящірка Lacerta agilis L. v. colchica Eichwald з Голоска і жаба Rana esculenta L. v. ridibunda Pall., яка живе в усіх ставах, цегельняних ямах, багнах ітп. околиць Львова. Із хрущів Dorcadion striatum Dalm.,


Назад Вперед

–   20 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49