«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   23 з 49   –

Стан використання землі в границях адміністративних Львова до 1. VII. 1942 р. тепер дуже змінився. Передовсім зменшився процент невжитків, який займав раніш велику цифру в загальному білянсі площі Львова. Зате зросла площа орного поля. Прибули приміські городні наділи, які на периферіях Львова дуже поширені.

Ще більше змінилася площа використання землі з прилученням нових підміських громад. Треба відмітити, що впродовж минулого сторіччя змінилися такі позиції: зросла сума орної площі за рахунок невжитків і пасовиськ, зменшилася сума площі лісів на користь невжитків. В деяких громадах збільшилася значно поверхня під будинками (Зимна Вода, Брюховичі). Знову в інших громадах, що знаходяться в сфері впливів міста (Голосько, Збоїська, Малехів, Лисиничі) збільшилася площа землі, зайнятої під сади і городи. Можна припускати, що після прилучення нових громад до Львова - процес зміни структури використання землі Великого Львова буде унормований.

Львівський краєвид

Розподіл міста на природні складові частини проведено, взявши за основу критерій краєвиду та фізіономії, як також функціональності площі та будинків. Зроблено це тому, що типи будинків назагал пристосовані до форм господарського життя Львова. Відрізняємо такі частини міста:

1. фізіономічне властиве, суцільне місто,

2. передмістя, зрослі з містом, або близько нього, і обмежовані зовнішньо за господарсько-поселенськими критеріями,

3. острови міського поселення, що виступають далі від міста, ,на просторі сільсько- господарському.

Природну межу міста творить, на нашу думку, пояс, що відділює простори сільськогосподарського типу від міського.

Властиве місто розпадається фізіономічно на кілька відокремлених частин, його ядро творить старе місто, довкруги якого розкинулись простори різного будівельного і господарського характеру. Старе середмістя окружене зеленню, що насаджена на місці давніх укріплень, має вигляд міста, що не виросло самовільно, а лише пляново. Доказує це чотирокутній ринок, прямокутна сітка вулиць і суцільна та висока забудова.

На площі старого міста можна, з огляду та фізіономію і призначення, виділити ринок з частиною, розташованою на схід до Валової вул. Це простір донедавна жидівської міської дільниці, що постала в часі середньовічного Львова. Жидівський елемент надав був йому типово торговельний характер. Тут приміщувалися крамниці з мануфактурою, кравецькими та шевськими додатками та ґалянтерією. По виселенню жидів, вона стала торговельною арійською дільницею.

Решту старого середмістя займають чиншові кам'яниці, урядові та торговельні бюра.

Характеристичне для Львова явище - значне загущення промислових підприємств в центрі міста. Розміщуються вони в житлових будинках, тому то не надають промислового характеру фізіономії цієї частини міста. Скупчується тут дрібна промисловість різних галузей, а передовсім, одягово-взуттєва та почасти поліграфічна.

Навколо центру міста розташувалося декілька міських, дуже різнорідних скупчень. Це колишні передмістя, що лежать при головних шляхах та підміські юридики. Місто забудоване на заплавині суцільно і високо, а парково-городова смуга відділює цю частину міста від інших.

Найстаршу групу творить тут давнє краківське передмістя, до. якого належав стародавній княжий Львів. Пізніше воно звалося жовківським. Обіймало велику площу, замкнену з однієї сторони вулицями Шпитальною, Джерельною, а з другої - Замковою 24 горою, від півдня доходило до середмістя. Жовківське передмістя творило здавна жидівську дільницю, що одночасно була й дільницею торговельно-промисловою. Ближче до старого міста мала вона торговельний характер. Торгівля зосереджувалась на площах: Краківській, Теодора і Збіжжевій. Друга частина цієї ж дільниці, замкнена з півдня вул. Казимирівською від заходу, Клепарівською до залізвичного шляху Львів-Підзамче, має характер житлово-промисловий.

В половині XIX ст., коли ця дільниця вважалася околицею міста, постали два важливі великі промислові підприємства: газівня (вул. Газова) і броварня (вул. Клепарівська). Поступово оточували їх суцільно забудовані житлові кам'яниці. Тут, як і в середмісті, розмістились численні менші й більші промислові підприємства, переважно з харчової промисловости: млини, пекарні, а дедалі підприємства хімічної й металевої промисловости. Крім того цілу дільницю вкривала мережа жидівських ремісничих верстатів, що розташовувались в житлових будинках. Тепер простір давньої жовківської дільниці призначено для арійців. Жидівське Гетто знаходилося на північ від описаної дільниці на терені нового Замарстинова і частини Клепарова, між вулицями: Замар- стинівською від сходу, На Торфи, Полтвою, Лисенка і Йорданською - від півночі, залізничним шляхом - Головним двірцем і Підзамчем від заходу і півдня.


Назад Вперед

–   23 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49