«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   26 з 49   –

Залізничний шлях Львів - Станиславів боронить обидва поселення перед будівельною експансією міста.

Тут поширилося рідке віллеве поселення Вульки, Зал'ізної Води і Власної Стріхи та ново-прилученої частини Козільник. Пісок і глину цих околиць використовують для виробництва будівельних матеріялів, як дренів, дахівок, цегол. Тут виростає третій центр промисловості міста Львова. Численні цегельні та промислові підприємства для виробництва будматеріялів дають працю населенню Снопкова, Козільник, Пасік. Повоєнний мешканевий голод та великий приріст людности спричинив новий будівельний рух. Спочатку був він невеликий.

Від 1924 р. будівництво зростає і помітно впливає на фізіономію Львова, чи то через побудований кількох монументальних будинків в середмісті (Управління електрівні при вул. Пелчинській, Суспільне Забезпечений при вул. Зеленій та інші), чи через забудовування пустих будівельних площ, надбудовуванням старих будинків в середмісті, чи врешті через творення нових дільниць-колоній. Завдяки парцеляциї великих приватних маєтків, що межували з полями Кульпаркова, забудовано частину між горішнім Личаковом і Вулецькою, обабіч залізничного шляху.

В східній частині міста зустрічаємо також явище сучасної колонізації. Воно виступає .на викорчуваній частині Кривчиць. Тут виросли два поселища: колонія професорська та робітнича. Перша складається з громади віллів, друга з односімейних дімків з городами. При цьому слід підкреслити той факт, що поза адміністративною межею міста, постала ще дальша частина Кривчиць так, як це діялось з Новим Замарстиновом і Новим Знееінням перед прилученням їх до Львова.

Хоча будівельний рух з перед 1939 р. дорівнював інтенсивністю рухові з часу першої світової війни, але подача на мешканевому ринку не покривала потреб великого Львова. Тому то частина міського населення мешкала в підльвівських селищах і щоденно їздила на працю до міста. Зимна Вода та Брюховичі давали контингент людности, що мешкала за містом (Зимна Вода близько 1500 осіб, Брюховичі 900). Сильну розбудову цих, та багато інших, підльвівських осель викликали ці самі причини, що й вплинули на розвиток ближчих до міста передмість.

Від 1942 р. в межах міста найшлися нові підміські громади. Місцевості старі, розташовані при головних шляхах, що сходяться у Львові, або заховали свою давню фізіономію (Малехів, Каменопіль, Скнилів), або під впливом міста затрачують свій сільський характер. Клясичним прикладом є Лисиничі, Скнилівок, Рясна.

Характеристичну фізіономію виявляють: Зимна Вода і Брюховичі. Тут, поруч давінього сільського поселення виступає сучасне: віллі і односімейні дімки з городцями серед хвой- них лісів. Обидві місцевості - це підміські літниська.

Окрему групу творять старі сільські оселі у підніжжі гряд. Вони характеристичні тим, що рілля займає схили і гряди, а сіножаті долини.

З усіх місцевостей, прилучених до Львова, окрему антропогеографічну одиницю становлять Винники, розташовані при північнім березі Поділля. Поселення має фізіономію малого містечка (донедавна осідок, урядів - суд), свій розвиток завдячує головно великій фабриці тютюну і цигарок.

Інші громади, як Збоїська, Голосько, Кривчиці, де оселі підміського типу.


Назад Вперед

–   26 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49