«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   29 з 49   –

Через сприятливі природні умови (переважно чорнозем) цей простір був головно зайнятий під культуру пшениці.

На загальну площу описаної смуги орна земля займає середньо 50—75%. На півночі Львова в Збоїськах, Малехові і Дублянах переважають городи й сади, які в великій мірі покривають попит міського населення на городину й овочі. В Янові розвивалося бджільництво.

Львівський район не багатий на сировину, яка дала б підставу до розвитку місцевої промисловості. В околицях Жовкви, Рави Руської знаходяться родовища бурого вугілля, торф в околиці Дублян і Жидатич, а ґіпс в районі Глинної Наварії.

В загальному балянсі львівської промисловости приміська смуга не відіграє більшої ролі. Загально беручи, можна ствердити, що тут скупчується тільки промисловість предметів широкого вжитку, мінеральна, виробництво будівельних матеріялів (в зв'язку з місцевою сировиною) та деревно-обробна промисловість.

Крім промислових підприємств, які знаходяться в місті і на його периферіях, треба згадати підприємства, що знаходяться в сфері впливів Львова, а саме: в Винниках фабрика тютюневих виробів, великі ґуральні в Жовкві, Куликові, Янові, Городку, Великому Любіні, Бібрці, Давидові, Миколаєві, Куровичах, Задвір'ї і Красному; млини в Жовкві, Куликові, Янові, Бібрці, Черкасах, Миколаєві, Куровичах, Винниках, Борщовицях, Задвір'ї і Красному; фабрика дріжджів в Лисиничах. Із підприємств мінеральної промисловости треба згадати про керамічні підприємства в Жоівкві, Городку, Глинній Наварії, Щирці, Старому Селі, Миколаєві і Сихові; вапнярки в Городку, Щирці, Бібрці, Лопушній; а з деревиої промисловосте: тартаки в Жовкві, Старім Селі, Красному, дерево-обробні підприємства в Рясній Польській і Янові. В сфері впливів міста Львова розташовані всі більші прогулянкові і відпочинкові селища міської людности: Брюховичі — 12 км від центра міста, на північному заході, серед здорової піщаної і лісистої околиці, де було багато пенсіонатів і віллів (частинно знишені останньою війною). В подібному природ- ньому середовищі лежить Голосько Велике з санаторією для хворих на легені. З інших місцевостей треба згадати про знане Львов'янам літнисько: Зимна Вода і Рудио — близько залізничної лінії Львів— Городок. Прогулянковими місцевостями, поруч вже вичисленних (Городок, Янів з тереном водного спорту), є на сході — околиці Чортівської Скали, на півночі — Брюховичі, на заході — Зимна Вода, Басівка, Ставчани, Миколаїв. До найбільш відвідуваних лікувальних місцевостей належить Любінь Великий, Немирів і Шкло з сірчаними водами.

ЛЮДИНА ГОВОРИТЬ

Населення.

Зa княжих часів у Львові жило приблизно 2-3 тисячі людности. Було це передовсім тубільне українське населення. Інша людність напливала тут або на запрошення князів, або притягало її торговельне життя міста; до цієї людности належали: німці, вірмени, татари, мадяри, караїти, жиди. За соціяльно-професійним розподілом населення творили: бояри - княжі урядовці й дружинники, духовенство, купці, ремісники, селяни (вільні і напіввільні).

Багаті люди мали тут свої двори з челяддю, городами, садами, а про велике заінтересування культурними справами свідчать численні церкви, над якими, напевно,


Назад Вперед

–   29 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49