«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   32 з 49   –

напливали сюди з малих містечок; відсоток поляків залишився без змін (1921 - 51,0%), зате дуже сильних утрат зазнали українці (1921 - 12,4%). Це останнє явище спричинила світова і галицька війна, політична еміграція та перехід українців у польський табір через несприятливі для українців політичні умови життя після програної галицької війни.

По 1921 р. знову позначується зріст українців, завдяки іміграції, а легке зменшання польського та жидівського населення.

За переписом 1931 р. на 312 тис. населення припало 50.900 (16%) українців, 155.986 (50,0%) поляків, 99.595 (32%) жидів, тоді, як у 1921 р. на 219 тис. населення було українців 12%, поляків 51%, жидів 35%. У 1941 р. українців 22%, поляків 50%, жидів 25%.

Населення за національностями

Якщо візьмемо під увагу професійний склад, то з загалу населення у 1931 р. припадало на людей зайнятих у рільництві і городництві 1,4% (з заг. числа українців 1,6%, з поляків 1,8%, з жидів 0,8%), в промисловості і гірництві 30,0% (31,0% з укр., 27,6% з поляків, 33,8% з, жидів), в торгівлі 20,6% (з українців 14,1%, з поляків 10,3%, з жидів 40,0%), в транспорті 10,0% (7,6% з українців, 14,5% з поляків, 3,8% з жидів), в публичній службі, шкільництві і лічництві 14,4% (10,9% з українців, 17,3% з поляків, 11,5% з жидів), домашньої служби було 6,9% (з українців 19,7%, з поляків б,8%, з жидів 0,7%) на інші зайняття припадало 16,7% (з українців 15,1%, з поляків 21,7%, з жидів 9,5%).

Соціяльний розподіл населення за Національними групами у 1931 р. був такий: на 268 тис. населення, яких суспільне становище було визначене, припадало на самодійних з найманими силами 6,8% (з усіх українців 2,6%, з усіх поляків 4,5%, з усіх жидів 12,3%), на самодійних з ненайманими силами 21,2% (з українців 9,8%, з поляків 16,1%, з жидів 38,8%), на інтелектуальних працівників 20,0% (з українців 11,0%, з поляків 24,3%, з жидів 17,9%), на фізичних робітників 51,8% (з українців 76,6%, з поляків 58,8%, з жидів 31,0%).

Професійна структура львівського населення вказувала на те, що господарський характер міста був ремісничо-торговельний зі слабим відхилом до промисловости, бо 50,6% населення працювало власне в тих ділянках праці.

Населення Львова складалося переважно з активно працюючих, що творили 86,0% усього населення. Серед працюючих більша половина (51,8%) припадала на фізичних робітників. Були це переважно українці. Поляки давали найбільше інтелектуальних працівників, а жиди дрібних підприємців, здебільша купців, що провадили підприємства без допоміжних сил. Участь у промисловості всіх трьох національностей була майже однакова, зате торгівля була переважно в жидівських руках, у публичній службі мали перевагу поляки, у домашній прислузі - українці. Дуже великий відсоток серед українців творили сторожі. У промисловості українці представляли нефахових робітників, безробіття серед українців було більше, як серед поляків і жидів. З різних родів промисловости жиди опановували текстильну, паперову, шкіряну, одягову (50-68%);


Назад Вперед

–   32 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49