«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   33 з 49   –

поляки будівельну промисловість і такі ремесла, як ковальство, слюсарство, різництво, переплетництво, друкарні і літографію. Українці мали найбільшу участь у ковальстві (29%), слюсарстві (18%), в деревній промисловості (17%), у хемічній і мінеральній по 16%.

Соціяльна професійна структура українців вказувала, що то ще молодий елемент, який працював головно в менше поплатних зайняттях. На 31.000 українців, що працювали у Львові, було аж 9.700 слуг, 2.000 сторожів, 1.400 некваліфікованих робіт- ників. У промисловості і ремеслі працювало 8.600 українців. Були це переважно термінатори (учні, що вчилися ремесла у ремісників), серед них лише незначна кількість самодіяльних. У кооперативній торгівлі працювало 63% українців (з усіх кооперативних працівників). Участь в інтелігентських зайняттях українців була мала. Переважна частина львівських українців - це міський бідний пролетаріят, який напливав до Львова з підміських районів, передусім львівського (він прислав до Львова 16.645 мешк., тобто 5,32% усього населення) і сусідніх.

Побут большевиків мав великий вплив на зміну соціяльно-професійної структури населення. Зліквідовано більших підприємців, купців, самостійно працюючих ремісників, а за те дуже збільшено число працюючих, головно робітників у промисловості (у 1939 р. - 11.706 робітників; у липні 1940 р. - 30.354 роб.) торгівлі, транспорті. Перевагу серед робітництва, головно у торгівлі, але не меншу як і у промисловості, мали жиди. Так само дуже зросло число учительства (народних і середніх шкіл): у зв'язку з утворенням великого числа державних шкіл у Львові. В склад учительства входили інтелектуальні працівники вільних фахів, що через зміну обставин не могли працювати у своєму заводі, як адвокати, судді, аптекарі, правники т.а абсольвенти різних середніх шкіл тощо.

Тепер відносини у цій ділянці змінюються поступово. З перебудовою всього господарського життя на західно-європейський лад, яким повернено знов приватну торгівлю, ремесло, частково промисловість, вільні фахи - ожила верства купців, підприємців, ремісників, працівників різних вільних звань тощо. Ціла суспільна перебудова веде до створення сильної міщанської верстви, опертої на розбудованім ремеслі, торгівлі і промисловості. Новоприлучені громади збільшують число працюючих у сільському господарстві, ремеслі та домашній промисловості.

Рух населення м. Львова в роках 1828-1939


Назад Вперед

–   33 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49