«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   36 з 49   –

3) місцеві промислові. Введено стандартизовані вітрини, в яких природні харчові продукти замінено дерев'яними моделями.

Крамниці не могли похвалитися ані своєю чистотою, ані красотою та мистецькою вартістю виробів. Галянтерійні вироби грішили примітивним виконанням, а мануфактура різкими, негармонійними тонами. Готовим одягам бракувало індивідуального виконання, а тим самим привабливості і краси. Дуже часто були виготовлені погано, що не могли навіть у найменшій мірі задовольнити практичних потреб, для яких були призначені.

Німецька влада перебрала майно торговельних та промислових підприємств, залишаючи спершу давню організацію та урухомлюючи існуючі, але нечинні підприємства, аж до повної перебудови торгівлі за західними зразками, яка почалася від часу прилучення Галичини до Генерального Губернаторства і триває в дальшій організаційній стадії понині. В першій мірі відновлено діяльність приватних і кооперативних торговельних підприємств за станом з 1939 р. Організовано велику кількість нових приватних крамниць для торгівлі споживчими артикулами, промисловими виробами (ґалянтерія, одяг, взуття, годинники, посуда, металеві вироби), насінням тощо. Реорганізовано вповні давні кооперативні чи державні торговельні централі - словом, перебудовано від основ все торговельне життя міста, яке гарними вітринами своїх крамниць, не зважаючи на воєнну обстанову, починає знову манити очі покупця та впливати на поглиблення його мистецьких вимог.

Промисловість Львова почалась розбудовуватися з поч. XIX от. Малі виробничі підприємства продукували: карети, музичні інструменти, шовкові вироби, лікери, горілку, пиво. Разом із цим почався поволі вже сильніший розвиток харчової, одягової, металевої й будівельної промисловости.

В повоєнних часах появлялися нові галузі промислу: металева, машинова, електротехнічна, хемічна, гарбарська, Гумова, текстильна, конфекційна, будівельна, поліграфічна, хліборобська і споживча. Повоєнні роки принесли зі собою також живий розвиток українських промислових підприємств - кооперативних і приватних. Положення Львова на східних окраїнах давньої Польщі, у східній рільничій частині краю, у частині, що була призначена на виключну господарську експлуатацію - не мало додатнього впливу на розвиток промислового життя Львова. Спричинилося до того й те, що Львів не мав і не має іншої власної сировини крім сільсько-господарської та деякої мінеральної, не мав теж високовартісних джерел енерґії і може розвиватися тільки на девізній сировині, фабричних відходах чи півфабрикатах та на девізному паливі. Промисловість Львова мала обслужити тільки власний ринок і найближчу околицю, бо східні рільничі терени давньої Польщі були ринком збуту промислової західної частини Польщі «А» і виконували ролю колонії. Здержували розвиток промисловости чимало й господарські повоєнні кризи.

У Львові до німецько-польської війни розвивалася промисловість металева, машинова, електротехнічна, хемічна, мінеральна, будівельна, поліграфічна, харчова, деревна, текстильна, галянтерійна, взуттєва і одягова. Усіх промислово-ремісничих підприємств було у 1937 р. - 3.988, з того на підприємства великої промисловости припадало 7, а у 1939 р. 10; підприємств середньої промисловости було у 1937 р. - 125, а у 1939 р. - 137, підприємств дрібної і ремісничої промисловости у 1937 р. було 3.874, а у 1938 р. підприємств дрібної промисловости, без ремісничих, було 1.071.

Загальна роля Львова у промисловості не була велика, вона обмежувалася до постачання свого виробництва на найближчі ринки. Продукція промислових підприємств Львова великих і середніх (числом 183) ставила 156,674.900 зл. у 1938 р. Як давніше, у львівській промисловості на перше місце висувалися ті галузі, які переробляли сільсько- господарську сировину, а саме: млинарство, консервна промисловість, пекарство, броварництво, горілчана промисловість, кондиторська і текстильна. Згодом поважну ролю 37 у львівській промисловості відіграла промисловість керамічна (цегельна), продукція цементових і металевих виробів, фабрики протипожарного приладдя, жарівок, електротехнічних, хемічнофармацевтичних, косметичіних виробів, фарб і ляків, мила, свічок, шкіряної ґалянтерії, одягова промисловість тощо.

У Львові у 1938 р. було: 10 відливарень металів, 8 цегелень, 6 фабрик горілок і лікерів, 6 тартаків, 4 великі фабрики шоколяди і цукру, 4 фабрики радіових апаратів, 3 гарбарні, 3 млини, 3 фабрики туток, 2 скляні гути, 2 фабрики вугільної кислоти, 2 фабрики ваг, 1 монтівня годинників (одинока на цілу давню Польщу), фабрика бетонових виробів, газово-нафтових лямп, самоходових ресорів, сикавок, фізикального і спортового приладдя, карт до граня, добрив, виробів зі срібла, рафінерія нафти та ремонтовні залізничних варстатів.


Назад Вперед

–   36 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49