«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   38 з 49   –

великих, почали розбудовувати промислові підприємства, збільшуючи в першій мірі число робітників і творячи нові цехи при вже існуючих. Мимо тих зусиль місто не набрало характеру виключно промислового, а задержало й надалі ознаки транспортного вузла для західно-східних господарських візаємин.

Вартість виробів львівської промисловости була підупала, бо продукція вироблялась на кількість, а не на якість. З кінцем 1940 р. було у Львові 256 промислових підприємств (без тих, що працювали для воєнних цілей і особистих послуг) з 30.354 працівниками - пересічно 188,5 прац. на підприємство. Найбільше було металевих підприємств - 57, харчових - 52, хемічних, скляно-зеркальних та будматеріялів по 29, деревообробних - 25, текстильно-одягових - 24, поліграфічно-паперових - 17, шкіряно- взуттєво-хутряних - 15.

З початком німецьке - совітської війни усі підприємства припинили працю, але скоро були урухомлені та реорганізовані.

Пильну увагу звернено в першу чергу на відбудову ремесла, що було знищене большевиками та на урухомлення приватних майстерень. Давні ремісничі чи промислові кооперативи або звернено відновленій кооперативній централі (Ревізійний Союз Українських Кооператив), або передано в коміса-ричний заряд, або видержавлено. За статистикою Головної Групи для Ремесла і Руху у Львові існувало в травні 1942: 5.313 ремісничих підприємств, з того 58 німецьких (1%), 544 українських (10%), 942 польских (18%) і 3.769 жидівських (71%). Новоприлучені громади збільшили число ремісничих майстерень.

Промисловість Львова знаходиться тепер ще в стадії реорганізації (тому точніший огляд неможливий) з тим, що деякі дрібні підприємства повернено приватним власникам, інші - видержавлено і ті, що знаходяться у комісарському заряді мають перейти по війні на власність заслужених учасників війни.

Сучасний український Львів.

Все життя українського Львова стоїть сучасно під кермою Українського Комітету на місто Львів. Тут об'єднуються всі ділянки праці, культурної та господарської, тут іде жива громадська робота, зокрема з ділянки суспільної опіки, що має на меті допомогу поворотцям, безпритульним дітям, шкільній молоді, студенству та незаможному українському населенню. Провід комітету творить, крім толовій, його заступник, який одночасно є секретарем Комітету, та, сім референтів (організаційний, суспільної опіки, опіки над молоддю, господарський, фінансовий, шкільництва і культурної праці). Референти при допомозі зв'язкових керують окремими об'єднаннями праці, як, наприклад, організаційний - об'єднанням праці залізничників, трамваярів, сторожів («Воля»), возних і служниць («Сила»): господарський - об'єднанням купців, промисловців, гастрономів, ремісників, домоуправителів: культурний - об'єднує освітні товариства (УОТ).

Щоб діяння комітету могло обняти все місто, створено в поодиноких частинах міста, зокрема на передмістях (Сиґнівка, Левандівка, Богданівка, Булька, Личаківське, Жовківське) окремі делегатури комітету. Із створенням Великого Львова постали HOB? делеґатури в прилучених громадах. Для проведення в життя своєї програми комітет утримує постійні дитячі садки (20), сирітські доми (3), бурси (10), шкільні кухні (22), народні кухні (20), студентські гуртожитки (2), центральну молочну кухню для доживи немовлят, табори, лікарську, амболяторію і нічліговий дім для спомагаючих членів українського комітету. Організує і проводить курси, конференції, наради; веде спортові клюби і руханкові об'єднання; дає бідним лікарську допомогу, оплачує лікування в лічницях та утримує старців, у міських домах старців, а дітей у міських яслах і приютах; дає особисті допомоги незаможнім грішми і одіжю.

Свої видатки покриває комітет із членських'вкладок, датків, субвенцій.


Назад Вперед

–   38 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49