«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   4 з 49   –

йшов через новий ринок. Два інші боки міських мурів спиралися один на Підвалля (Ам Ґрабен) з Бооацькою, другий на Музеумштрассе - Адольф Ґітлер Рінґ (Гетьманську вул.) з Єзуїтською хвірткою. Продовж XV ст. середмістя обведено подвійними мурами. Рови наповняла вода Полтви, через рови; вели чотири звідні мости. Площа міста в середині мурів мала 50 га.

Готичний характер тогочасного міста виявлявся у численних високострілчастих будівлях: костелах, як СБ. Станислава, Домініканів, Францішканів, св. Катерини, св. Духа, збудованих в околиці Низького Замку при нинішній Лянґегассе (Рутовського), та житлових будинках, мурованих і дерев'яних. Пожежа 1527 р. знищила ці пам'ятки зовсім. З готичної архітектури залишилися тільки рим.-кат. катедра і деякі деталі в кам'яницях на Ринку.

Рим.-кат, катедра при площі Капітульній походить з кінця XIV ст. Будова тривала до 1480 р. під керівництвом німецьких архітектів. Це одинокий пам'ятник готичного Львова, що залишився після пожежі 1527 р. її нинішній вигляд походить з 1761-1776 рр., добудовані каплиці - різних часів. Найціннішою добудовою е ренесансова каплиця Камп'янів.

Залишилися ще: кам'яниця при розі Руської і Сербської (Кроатенштрассе) - готичний лук, останки давніх, оборонних веж високого муру з XIV ст., а саме при міськім арсеналі вежа цеху токарів і поворозників, стіна вежі римарського цеху на розі Піддалля (Ам Ґрабен) і Скарбківської (Альтштадтштрассе), стіна вежі шевського цеху на мурі при міськім арсеналі на розі Кеніґштрассе і стіна та лук брами вежі крамарів в будинку був. цивільного суду (спаленого в 1941 р.) при Лянґеґассе. Збереглася також частина мурів уздовж Підвалля (114м.) та Лянґеґассе (182 м.). В останніх роках знайдено при земних роботах теж багато слідів давніх фортифікацій, які закрито потім знову землею.

Нове місто боронив Високий Замок - побудований з кінцем XIV ст. на другій, вищій як Княжа, горі, до якого вела з княжого городу крута дорога.

Давній княжий город став тепер передмістям середньовічного Львова. Ще у XVII ст. звали його пригороддям, старостинським або краківським передмістям, а опісля жовківським.

Від півдня, головно здовж Гончарської (Баторія - Вермахтштрассе) вул. розрослося друге Міське або Галицьке передмістя. Воно простягалося від Високого Замку до теперішнього Міського парку, де сполучалося з Краківським. На південь доходило до вул. Гауптштрассе (Пілсудського), Брайтеґассе (Кохановського), Гіршпляц (пл. Фредри). Площу передмість заповнювали поля, городи, сади, ремісничі дімки - дерев'яні чи ліплянки. До мурів міста тулилися заїзні доми. Тут й там, виростали при головних вулицях і площах: церкви, костели, монастирі, здебільша дерев'яні. Передмістя, не боронені мурами, ставали жертвою частих набігів' і пожеж. Вони в часі спокою відбудовувалися наново та розросталися вздовж головних комунікаційних артерій, що йшли з міста. Найслабше розвивалися передмістя в напрямі джерел Пасіки, Залізної Води та лівого берега Полтви.

Кругом Львова, на дарованих місту ґрунтах, поставали фільварки львівських міщан, що перетворилися відтак в хліборобські поселення, як Замарстинів (Зоммерштайнгоф) - 1349, Голосько Велике - 1401, Клепаріга (Кльоппергоф) - 1419, Кульпарків (Ґольдберггоф)- 1426, Білогорща - 1463, Голосько Мале - 1470, Брюховичі - 1503. Деякі поселення існували біля Львова- за княжих часів і були знищені набігами. Близько самого міста були міщанські двірки, звані вульками, як Камп'янська Булька, Сикстівка, Юстґлянціівка, Личаків, Песій Ринок і ін.


Назад Вперед

–   4 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49