«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   41 з 49   –

Загальна довжина вуличної мережі на терені міста становить близько 431,70 км; площа вулиць і майданів 547,13 га, що складає 8,35% заг. площі Львова. У відношенні до площі внутрішнього міста без периферій, яка дорівнюється 6.664 га, на 1 га поверхні припадає 0,065 км вулиць. Та цифра збільшується в центрі міста, де на густо забудованих площах виносить 0,1 км на 1 га. Досить високий % спричинила більша густота вуличної мережі, що знову витворилася в залежності від релієфу і відносно невеликого розміру забудованої площі. Сучасна мережа вулиць має такий вигляд:

1. Дороги з тривалим покривом довжини 107,0 км, що становить 24,79% загальної довжини вулиць:

а) брук з асфальтовим і бетоновим покривом 11,6 км довжини, тобто 10,82%;

б) брук на бетоновій основі 44,3 км довжини, тобто 41,40%;

в) брук на пісковій основі 50,7 км довжини, тобто 47,38%;

г) дерев'яний брук 0,4 км довжини, тобто 0,38%.

2. Биті шляхи, довжиною близько 81,0 км, що становить 18,76% загальної довжини вулиць.

3. Ґрунтові шляхи і неупорядковані дороги - близько 243,7 км довжини, що становить 56,45% загальної довжини цілої вуличної мережі міста.

Загальна площа покриву вулиць дорівнює близько 2.000.000 м2, а хідників 613.000 м2.

На ширших вулицях, де відносно малий піший рух, знаходяться при хідниках пояси зелені. Декуди зелень проходить серединою вулиці. Вона одночасно відділює два напрями руху, напр. при Академічній вул., Бангофштрассе і т. п. Площа вуличної зелені разом зі скверами становить близько 23 га, тобто 4% поверхні вулиць і майданів (547,13 га).

Довжина вулиць, обсаджених деревами становить 84 км, тобто 19% загальної довжини вулиць (в тій цифрі довжина вулиць, обсаджених деревами по однім боці, становить 67,6 км, обабіч вулиці 16,4 км). На 1. IX. 1939 р. росло вздовж вулиць Львова коло 14.626 дерев, а 1. VIII. 1941р. коло 10.000 дерев. Через війну і сувору зиму в 1939/40 р. близько 5.000 дерев вирубано. Рослинність львівських вулиць дуже різноманітна, що зумовлено середовищем і шириною вулиць. На них ростуть японські вишні і черешні, клени, берези, тополі, акації, липи, дикі каштани і ін.

Залізниці і залізничні двірці.

Розвиток Львова відбувався в залежності від його положення на обниженому місці головного вододілу, де збігаються шляхи, що сполучають східну Европу з західною. Через Львів переходив один з найважливіших давніх шляхів з Заходу до Чорного моря. Тут розгалужувалися дороги на північ, південь і схід.

Рівнобіжно до напрямів тих шляхів йшла розбудова залізничних ліній в другій половині XIX ст. З часом утворився у Львові вузол з дев'яти залізничних ліній, крім того в найближчій околиці Львова знаходиться ще десята лінія в напрямі на Броди-Здолбунів. Першою залізничною лінією була лінія поведена з Кракова через Перемишль у 1861 г. Та лінія переходила вздовж ріки Верешиці, з малими відхиленнями, і була підведена до місця, де вибудовано Головний Двірець. Тоді це місце було віддалене на 2 км. від міста, розбудованого в долині Полтви. З метою зменшення цього віддалення спрямовано закінчення лінії в сторону міста. Це стало причиною нераціонального продовження цієї першої лінії і разом з тим нераціонального розвитку залізничного вузла. Хронологічно молодшою, другою лінією, була лінія, що веде на південь до Румунії через Станиславів і Чернівці, пущена в рух 1866 р., як частина сполучення Львів-Чернівці-Яси. Вона була призначена в першій мірі для імпорту румунської сировини до Австрії і експорту до Румунії.


Назад Вперед

–   41 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49