«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   42 з 49   –

У тому ж часі розпочалася праця над продовженням краківської лінії на схід до тодішньої австроросійської границі в Бродах і Тернополі. Лінія Красне-Броди працює з 1869 р.

Покладення станції на Підзамчі вплинуло на швидкий розвиток північної частини міста та сусідніх районів - Замарстинова і Знесіння, що одночасно спричинилося до збільшення руху на вул. Жовківській, одинокій комунікаційній артерії, що лучить північну частину міста з його центром.

Четверту з ряду лінію в південно-західнім напрямі, що сполучає Львів з Мадярщиною через Стрий, пущено в експлоатацію в 1873 р. і та лінія використала головний залізничний шлях із Перемишля і відгалузилася від нього так, як лінія на Станиславів. Ця лінія переходить через долину ріки Верешиці та перетинає впоперек її притоки Зимноводу і Щирку.

Наступну лінію збудовано в 1887. Вона вела через Раву Руську до Белзця. Ця лінія була побудована за новим австрійським законом з 1879 р. пробудову льокальних залізничних ліній. Вона виходить з північної сторони головної станції. Безпосередньо за станцією Клепарів перетинає вона на однім рівні головну маґістралю, що сполучає Львів з Краковом. Через те стала вона перешкодою в автомобільному русі.

Друге полотно ліній Перемишль-Львів передано в користування в 1891 р., а його продовження до Золочева в 1897 р. На основі цього самого закону побудовано в 1895-році нову лінію до Янова. За станцією Рясна Польська вона відгалужується від залізничної лінії, що йде в напрямі Рави Руської та проходить від Рясни Польської вздовж янівської шоси. В 1903 р. продовжено лінію до Яворова.

Сьомою з черги лінією, що виходить зі Львова, є лінія, яка веде в півд.-зах. напрямі через Самбір і Сянік на Мадярщину. Продовж перших десяти км. до Оброшина вона проходить рівнобіжне з лінією на Стрий, її пущено в рух 1903 р.

Тоді ж вибудовано пасажирський Головний Двірець, який в 1904 р. віддано до публічного користування. Збільшення руху спричинило зміну в праці львівської станції, а саме: відділено пасажирський від торговельного руху. Пасажирський двірець збудовано на місці давньої станції лінії Перемишль, лише піднесено залізничні тори та висоту першого поверха. Тори прикрито двома галями залізної конструкції, які прирівняли львівський двірець до найкращих європейських. Підчас бомбардування за польсько- німецької війни 1939 р. галі задержались ціло, потерпіло лиш його осклення, та цілком зруйновано ліве крило самого будинку. Тепер двірець відбудовується.

Давнішня «Чернівецька» станція залишилася на давньому рівні, її призначено на вантажний рух. Для торговельного руху також вибудовано за пасажирським двірцем нові споруди.

Дві останні залізничні лінії відгалужуються на станції Підзамче. Перша, в півд.- східн. напрямі, переходить через Потутори до Підгайців. Лінія Львів -Підгайці виходить з Підзамчя на рівні 273 м., підіймається серпентинною до станції Личаків, де осягає висоту 348 м. В напрямі Винник тор обнижується знову до 250 м. Лінія, відкрита 1908 р., має значення для підміського руху.

Хронологічно останньою лінією є лінія Львів-Стоянів-Луцьк, яка лучить Львів з Волинню. Відтинок до Стоякова відкрито в 1910 р., решту (Стоянів-Луцьк) за польських часів.

В системі залізничних шляхів Генерального Губернаторства - Львів, як залізничний вузол, має друге після Варшави значення, так під комунікаційним оглядом, як і під оглядом величини.


Назад Вперед

–   42 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49