«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   5 з 49   –

Замарстинів - назва походить під Івана Зоммерштайна, львівського міщанина, якому місто підступило 12 ланів на заснування фільварку. Звався він. Зоммерштайнгоф - звідки пішла назва нинішньої оселі.

Голосько Мале, опісля зване Великим, постало одночасно з Замарстиновом. Заснував його Микола Ціммерман, львівський міщанин, в 1401 p. коло урочища Оловсько. Голосьно Мале постало на урочищі Оловсько з фільварку, заснованого Іваном Ганелем в XV ст.

Клепарів - назва походить від міщанина Андрія Стано Кльоппера, львівського купця і фінансиста, який на міських ланах 1419 р. заснував фільварок Кльоппергоф. Кульпарків - виріс у 1425 р. на вйкорчованих лісах через міщанина Павла Ґольдберга, як оселя під назвою Ґольдборггоф - зміненою згодом на Ґольдпарків-Куль- парків.

Як видно з вищенаведеного, життя готичного - Львова не задовольнялося площею, замкненою мурами, і виривалося з тих тісних границь на передміські терени.

З кінцем XVI ст. Львів прибрався у нові ризи - ренесансові. Постали тоді в середмісті нові стильові будинки, прикрашені ренесансовими орнаментами, галерійками, аттиками.

Перші з них - будувалися в дусі італійського, пізніші - в дусі німецького ренесансу. Пам'ятки, що залишилися з цих часів, прибрали на львівському грунті льокальні риси, дуже цікаві і характеристичні .

До перших належить Успенська церква при вул. Руській, дзвіниця та каплиця Трьох Святителів при тій же церкві, а також дзвіниця, вірменського собору при Вірменській вул. З житлових будинків найзамітніші три: на Ринку під ч. 4 і 6 (будинки міщан Анчевських і Корняктів) та венецька кам'яниця під числом 14. Не менше цікаві своїми ренесансовими фрагментами кам'яниці на Ринку ч. 2, 21, 23, 28; при вул. Боїмів ч. 34 і при вул. Вірменській ч. 20. З того часу походить теж міський арсенал і лоррхівня. До ренесансових пам'яток, збудованих в стилі німецького ренесансу, належить каплиця Боїмів при Галицькій вул., костел Бернардинів (фасада), побудований як укріплення при Галицьких мурах міста у ХVII ст., та костел вірменських Бенедиктинок на краківському передмісті, теж укріплений.

Дещо відмінний своєрідний характер має каплиця Камп'янів, добудована до рим. - кат. катедри.

Ренесансовий характер мають теж прибудівки вірменського собору, костел св. Лазаря при кінці Коперника вул. та св. Магдалинн (східна частина) при кінці Сикстуської, що походять з XVII ст. Ці два останні костели постали далеко поза мурами міста, як окремі оборонні твердині, на лівому березі Полтвіи, побіч монастиря св. Юра, що існував ще з княжих часів.

Далеко поза містом на сході й півдні постали теж тоді: костел св. Войтіха під Пісковою горою і св. Софії на Софіївці.

Успенська церква при пул. Руській. Перша церква згоріла 1527 р.; після відбудови І через 20 років вола завалилася. Відбудована вдруге - згоріла. Нинішню церкву збудував італієць Павло Римлянин (1591-1629). її будова пристосована до давніх фундаментів, змінена дещо після пожежі 1779 р. Вона має добрий розклад, зграбні копули, гарно різьблений фриз та належить до найгарніших львівських святинь. Вітражі проектував П. Холодний. Прегарну вежу збудував заходами купця Константина Корнякта італієць Петро з Борбони і Павло Домінічі на взір ренесансових камнаніль (1572-1580). При Успен- ській церкві існувало братство, зване Ставропігією, яке в XVI-XVII ст. - розвинуло широку культурну діяльність, воло середню школу, друкарню і книгарню та було націо- нальним осередком українського міщанства. До 1939 р. при Ставропігії існував окремий музей з багатими пам'ятками минулого.


Назад Вперед

–   5 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49