«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   7 з 49   –

магазин пороху, а після перебудування в 1906. р. його передано для церковного користування.

Костел св. Софії при вул. св. Софії - збудований в 1574 р. багатою міщанкою Софією Ганльовою, перебудований в 1765 р. у барокковім стилі.

У XVI та до половини XVII ст., в часі нового буйного матеріального та культурного розквіту Львова, напливають до Львова чужоземні купці та ченці. Вони нарівні з місцевим міщанством зазначують свій побут численними фондаціями: будовою монастирів, церков, костелів, величавих світських будинків у середмісті і поза його мурами. Заселена площа передмість, бо само місто не може вже змістити багато нових будинків, розростається на південь, схід і захід від середмістя в формі укріплених відокремлених одиниць та житлових будинків. Проект окруження передмість зовнішнім охоронним муром, який мав іти від Вовчої гори (Стрільниця при вул. Курковій) до костела св. Лазаря при Личаківській вулиці (військовий шпиталь), через вул. На рурах (Брайтеґассе), Калічу гору до монастиря св. Юра, Гицлівську гору до Високого Замку, зазначає густіше заселену площу передмість, яка разом з середмістям становила близько 200 га, на яких 30 тис. мешканців.

Від Другої половини XVII ст. починається повільний упадок Львова, спричинений війнами, як також внутрішніми причинами політично-суспільно-економічного характеру. Барокко, що є панівним стилем цього часу, розпочався у Львові будовою костела і монастиря Єзуїтів при пл. св. Духа 1610 р. і перетривав до 1740 р.

На жаль, ані одна пам'ятка бароккового будівництва, церковного чи світського; не збереглася у тій формі, яку мала в XVII ст. Властивий барокко представляють будівлі, що постали в більшості поза мурами укріпленого міста: костел Кармелітів при Дістриктштрассе (вул. Чарнецького), Марії Громничної при Театинській, Кармелітанок (бібліотека Оосолінських) при Постґассе (вул. Оссолінських), св. Анни при Вінерштрассе (Городецька), Тринітарів (церква Преображенська) при Краківській, костел Євангелицький при Зеленій, церква Петра і Павла при Остштрассе (Личаківській), церква св. Параскеви при Жовківській, костел Францішканів при Францішканській, св. Антона при Остштрассе (Личаківській), Клярисок при Цольштрассе (пл. Бандурського), Сакраменток при вул. тієї ж назви, та розбита бомбами церква св. Духа при вул. Коперника.

До найзамітніших нині світських будівель у барокковім стилі треба піднести загальний шпиталь, колишню колегію Піярів при вул. Піярів.

Костел Єзуїтів, збудований італійським єзуїтом Джіякомо Бряно, в роках 1610 - 1630, на взір костела „N Gesu" в Римі. Це найбільша у Львові святиня, що вміщає 5000 людей. Підновлена n XVIII от. і прикрашена фресками роботи Івана Екштайна, тепер військовий костел. Колегія Єзуїтів, замінена на бюра, згоріла у 1041 р.

Костел Кармелітів, збудований високо на горбку в 1634 р., творив твердиню поза мурами міста. Його будова започатковує цілий ряд львівських будівель у барокковому стилі.

Костел Марії Громничної належить до рим.-кат. духовної семінарії, збудований в 1644 р., як костел Кармелітанок босих, на взір римського костела св. Сузанни. По касаті 1786 р. був замінений на магазин. По ревіндикації підновлений у XIX ст. Монастир замінено на духовну семінарію.

Преображенська церква. На місці її і Народного Дому (Дім Жовніра) стояв колись костел і монастир Тринітарів, збудований у 1729 р. у барокковім стилі. Після бомбар- дування Львова 1848 р. їх руїни передано на український Народний Дім. У 1900 р. реставрував церкву арх. Гавришкевнч. При вході є дві ренесансові копули. В церкві знаходяться образи укр. маляра Устіяновича.


Назад Вперед

–   7 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49