«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   8 з 49   –

Євангелицький кастел заснований у 1685 р. Домініканами Обсервантами. Реставрований при кінці XIX ст., зберіг до наших днів свій барокковий характер. Церква св. Петра і Павла, давніше костел Павлінів, збудований в XVII ст., перебудований в XVIII ст. у барокковім стилі. Зовнішні фрески роботи арт. Долинського. Костел Францішканів, збудований для Капуцинів у 1708 р. У 1830 р. згорів, після чого був цілковито перебудований.

Костел св. Антона, збудований у 1718 р. для Францішканів. Костел Клярисок, збудований на початку XVIII ст. По касаті замкнений. Відданий для користування в 1900 р., пізніше відновлений і перебудований. Монастир зайнятий бюрами.

Костел Сакраменток, збудований в рр. 1718-1881. Внутрі - змодернізований барокко.

Церква св. Духа з духовною семінарією, збудована 1722-1729 рр. разом з монастирем для Домініканок. Монастир по касаті був переданий на гp.-кат. духовну семінарію. Церкву розбила бомба у 1939 р. В будинку семінарії знаходиться прегарна каплиця роботи укр. артиста - маляра П. Холодного і цінний музей.

Загальний шпиталь - колегія Піярів, збудована у 1748 р. Бароккова будова з порталом на коринтських колюмнах.

Напад шведського короля Карла XII на Львів 1704 р. причинився до цілковитого занепаду значення міста. Міщанство зубожіло, усунене від торговлі політикою шляхти, воно відійшло в тінь і було позбавлене впливу на міські справи.

Само місто обезлюднилося, кам'яниці стояли порожні, башти й мури валилися, тільки на ґрунтах, викуплених від міста, шляхта й монастирі закладали свої двори і реальности-юридики, звільнені від міської влади, плачення містові податків і повинностей, з правом судівництва над своїми чиншівниками. Найважливіші з них це Комарівщина (вул. Дістрікт-Інтрассе - Чарнецького і Зборівська), Сінявщина, Собіїципа, Яблонівщіша, Хоруїцина, Зборівщина і багато інших, їх назви стали опісля назвою вулиць чи частин міста.

В цьому часі - загального занепаду і зубожіння міщанства - постають у Львові дві прегарні пам'ятки мистецтва XVIII ст. в стилі рококо: церква св. Юра з митрополичою палатою, що панує своїм положенням над цілим містом, і костел Домініканів, замітний своєю банею.

Майже всі фасади і аттики церков та приватних будинків, що походять з XVIII ст., прикрашені вазами у цьому ж стилі. Зустрічаємо їх на Ринку та на інших вулицях. До світських будинків цієї епохи треба зарахувати кам'яниці: на Ринку під ч. 3, при Бірґерштрассе (вул. Вірменській) ч. 13, при Краківській ч. 24, Бляхарській ч. 12 і 14. Гарні рококові декорації бачимо в Ринку на будинках ч. 10, 17, 18, 20, 25, 30, 40.

Собор св. Юра існував за княжих часів, як дерев'яний будинок; відбудований в XIV- XV ст. за планом арх. Дорінга, що будував вірменський собор. У 1744 р: будівничий Іван де Вітте розпочав нинішню будову, фондовану єпископами Шептицькими. Це найкраща рококова будова в цілій східній Европі; була натхненням багатьох мистцін, а зокрема укр. маляря О. Иовакшського. Внутрі відновлюється.

Костел Домініканів збудований у 1749 р. незнаним французьким архітектом, або італійцем Іваном де Вітте. Реставрований після пожежі 1778 р. Дзвіницю перебудовано у 1865 р. В бічній каплиці знаходиться пам'ятник І. Борковської роботи В. Торвальдзена, одинокий твір цього мистця у Львові.

Продовж XVIII ст. доходить Львів до такого упадку, що в часі переходу його під владу Австрії (1772) має лише до 20000 населення. Його територія обмежується до


Назад Вперед

–   8 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49