«Сучасний Львів», Олена Степанів


Назад Вперед

–   9 з 49   –

середмістя і двірків окремих господарів, церков і костелів поза його мурами на передмістях.

Щойно після усунення мурів і валів, яке почалося від 1777 р., розростаються передмістя і зливаються з містом. Розбудова йде спершу на захід, на лівий берег Полтви, а потім на південь і схід. Те, що Львів перестав бути твердинею, а став столицею провінції, мусіло вплинути на поширення його життєвого простору та його зовнішнє оформленая під новими західними (німецькими) впливами.

Так починає своє існування новий Львів.

Тогочасне будівництво, що поставало під знаком нових тодішніх стилів, вказує напрями поширення міської території. Не будовано тоді нових церковних будинків, тільки перебудовувано старі, або будовано нові для житлових потреб. Багато знесених за цісаря Йосифа II монастирів і костелів перейшло до публічного користування, їх перебудовувано згідно з новими вимогами.

Львівське будівництво далі розвивалося під знаком клясицизму, стилю ампір, поважного, який контрастував з розбавленим стилем рококо. Постали тоді деякі характеристичні будівлі: наріжна кам'яниця при вул. Коперника і Адольф Гітлер Рінґ (Ле- ґіонів) - спалена 1941 р. в часі німецьке - большевицької війни, при вул. 19 червня ч. 2, Бірґерштрассе (вул. Вірменській) ч. 21 і 23, Краківській ч. 4, 11, 24, 34, Дістріктштрассе (Чарнецького) ч. 8, Музеумштрассе (Гетьманській) ч. 22, Трибунальській ч. 10 і 12, Лянґеґассе (Рутовського) ч. 24, Пекарській ч. 13, Остштрассе (Личаківській) ч. 13 (офіцини) і багато інших.

Замітніші будинки: бібліотека ім. Оссоліиських (тепер державна бібліотека), музей ім. Дідушицьких (держ. музей), бібліотека ім. Баворовських (держ. бібліотека), Народний Дім (Дім Жовніра) при Лянґеґассе (вул. Рутовського), вартівня на площі св. Духа, двірок Кортума на військовій стрільниці; та в стилі пізнішого ампіру: палата лат. архієпископства (перебудована за польських часів), ратуш, кам'яниця при Бернардинській площі ч. 8, при вул. Рутовського ч. 10.

Простір Львова поширився на дно долини Полтви та на схили берегів і висунувся вперед головними артеріями руху.

В другій пол. XIX ст. Львів, під впливом причин економічно-культурних, почав дуже скоро розростатися. Тими причинами були: розбудова залізничних шляхів, трамвайних ліній, розріст промислового, а зокрема торговельного життя, шкільництва, культури, спорту. Виникають дільниці з окремим призначенням: промислово- торговельно-складові, банкові, університетські, житлові (робітничі, інтелігентські), шпитальні, спортові, забавові тощо. Помітно те, що будинки з цього часу не мали свого власного стилю, а задовольнялися наслідуванням стилів з минулих часів. Тоді постали цілі вулиці: Гофмана - бічна Личакова, св. Миколая, Камп'яна, Поля, Вагилевича, Кльоновича і інші. Багато дільниць забудовано із спекулятивних цілей. Це простори між Зеленою і Остштрассе (Личаківською), вул. Фірстенштрассе (Сапіги) і головним залізничним двірцем. Ці нові вулиці позбавлені зовсім краси - артистичного смаку. Церковне будівництво проявлялося наслідуванням романського чи Готичного стилів. Каплиці, що родилися на периферіях міста з кінцем XIX ст., мають стиль неороманський чи неоґотичний, як костели: Францішканок при Унґарнштрассе (Курковій), Воскресенців при вул. Пекарській, костел Кармелітанок при горішній Зіґфрідштрассе (Потоцького), Реформатів при Вестштрассе (Янівській).

Постали тоді також більші публічні будівлі: політехніка, сейм (за польських часів університет) - тепер староство, Гал. каса ощадности (Інспектура фінансів), Оперний театр (Адольф Гітлер Рінґ), Дім інвалідів при Клепарівській, нинішнє Губернаторство при Дістріктштрассе, палата мистецтв на повиставовій площі - усі в стилі віденського неоренесансу.


Назад Вперед

–   9 з 49   –

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49