English (United Kingdom)Polish (Poland)Ukrainian (UA)Russian (CIS)

PostHeaderIcon Пасажирські Перевезення Львів - Варшава - Львів

Регулярні пасажирські перевезення комфортним мікроавтобусом за маршрутом: ЛЬВІВ - ВАРШАВА, та ВАРШАВА - ЛЬВІВ.

15€ / 65 zł. / 400 грн.

Індивідуальні замовлення на трансфери до аеропортів МОДЛІН, ШОПЕН, БАЛІЦЕ та в інші пункти призначення, як у Польщі, так і по всій Європі.

Задати запитання та/або зарезервувати місце

Оглянути маршрут

тел: (+38) 050-57-39-100; (+48) 534-341-100

                                                

PostHeaderIcon Кладовища Львова


Археологічні дослідження свідчать про неперервне заселення території сучасного Львова на протязі багатьох віків, починаючи з епохи мезоліту. Одна культура зміняла іншу, і там, де мешкали люди, вони й ховали своїх близьких. Під бруківкою вулиць і фундаментами будівель міста лежить прах тисяч поколінь наших попередників.

Більш конкретні відомості про поховання у Львові дає нам період Давньоруської держави. Дослідники сходяться на думці, що придворною церквою столичного міста була церква Св. Миколая при вул. Б. Хмельницького. Мабуть вона служила і усипальницею галицьких князів.

Поступово центр княжого міста переміщується в околиці нинішньої площі Ринок на терени, визначені князем Левом ще в 1270 р. Остаточно нове місто сформувалось як укріплена фортеця після захоплення Львова Польщею в 1340 р. Тут, на порівняно невеликій території 600 на 600 метрів, виникли католицькі, православні і вірменські храми, які стали місцем останнього спочинку львівських міщан.

Поховання визначних членів української громади проводились в підземеллях Волоської (Успенської) церкви. Католицьке населення міста мало змогу ховати своїх близьких на цвинтарі біля кафедрального собору. Багатші міщани ставили окремі усипальниці. До нашого часу збереглись каплиця міських патриціїв Кампіанів, прибудована до північної стіни костелу та мавзолей Боїмів.

Не завжди храм визначав місце кладовищ. Інколи навпаки - поховання давали початок святині. Так було з костелами Св. Анни і Св. Войцеха. Наприкінці XV ст., львівські майстри виступили проти цехової старійшини. Сутичка з міською сторожею закінчилась смертю декількох з них. Пізніше, в 1507 р. поруч з їх могилою був спорудженний храм Св. Анни. Дитяче поховання жертв епідемії з 1599 р. привело до закладення невеликого костелу Св. Войцеха в околицях гори Льва.

Мала свої поховання, як в місті так і на передмісті, велика община вірмен. Вздовж нинішньої вулиці Б. Хмельницького розміщались три вірменські святні, а в місті - кафедральний собор. До сьогоднішнього дня подвір'я собору викладене могильними плитами, перенесеними сюди після ліквідації підміських кладовищ.

Розташований на південно-східних землях королівства, Львів часто був ареною воєн, облог та різноманітних військових сутичок. В 1875 р. в кінці вулиці Баторія, нині Князя Романа знайдено курган козацького поховання з часів облоги Львова гетьманом Б. Хмельницьким. В могилі, крім скелетів, виявлено уламки шабель, наконечники стріл і списів.

Не тільки християнські кладовища розкинулись на приміських узгір'ях. За переказами десь на Підзамчі були мечеть і мусульманське кладовище. Мали за річкою Полтвою, на схилі Кортумової гори, свій цвинтар і караїми. Згодом він перетворився на велике єврейське кладовище, зване "старим". На ньому знайшли спочинок багато легендарних постатей з міської і передміської єврейських общин. Розділені мурами міста, умовностями суспільних відносин, тут вони мирно чекали разом на день "останнього суду". Кладовище знищено гітлерівцями в 1942 - 1943 рр., а численні нагробки було вжито для вимощення доріг.

Після першого поділу Польщі в 1772 р. Львів відійшов до володінь Австрійської Імперії. Тодішній правитель Австрії імператор Йосиф П, вихований в атмосфері епохи "освіченого абсолютизму", діяв рішуче. Зліквідовано 28 церков, костелів, монастирів. На всій території середмістя було заборонено нові поховання, а адміністрації храмів запропоновано звільнити підземелля від праху колишніх мешканців міста.

Для нових поховань у місті, розділеному на 5 дільниць, виділено нові площі далеко поза межами людських осель. Так, дільниця перша, що збігалася в основному з колишнім Галицьким передмістям, отримала цвинтар, названий Стрийським. Початково він розташувався в околицях нинішнього головного входу в Стрийський парк від вул. І. Франка. Друга дільниця - Краківська - ховала своїх жителів на Городецькому цвинтарі в верхній частині нинішньої вулиці Федьковича. Третя дільниця - Жовківська - мала в своєму розпорядженні невеликий цвинтар на Підзамчі, званий від назви колишнього Власника цих грунтів "Папарівкою". І нарешті четверта дільниця - Личаківська, до якої було приєднано і мешканців п'ятої - Середмістя, отримала велику площу поза церквою Св. Петра і Павла, де ще в XVI ст. був цвинтар жертв мору. Інтенсивна розбудова міста, особливо будівництво залізниць, швидко привели до того, що швинтарі виявились оточені промисловими і житловими будівлями. Першим потрапив під удар Стрийський, його закрили, а нова його ділянка, вище по вул. Стрийській, функціонувала ще до початку XX ст. Далі прийшла черга на Городецький і Папарівку. Із ліквідацією згаданих трьох цвинтарів перед міськими властями знову повстало питання організації кладовищ. Вирішено було розширити територію Личаківського цвинтаря і призначити його для східної частини міста. Для мешканців західної частини відкрито в 1883 р. Янівське кладовище. Неподалік в околицях вулиці Золотої вже розташувалось створене в 1855 р. Нове єврейське кладовище. Із збільшенням території міста Львів вбирав в себе колишні підміські села, які мали власні кладовища - Голоско, Замарстинів, Збоїща, Знесіння, Сихів, Кульпарків, Клепарів. На Збоїщах, Кульпаркові і Клепарові в повоєнний час кладовища ліквідовано.

І Кладовище на Знесінні збереглось повністю. Тут стоїть єдина у Львові не знищена могила Українських Січових Стрільців, є поховання талергофців. Серед мистецьких пам’ятників - нагробок Т. Чухрая (1901) з фігурою Мадонни роботи скульптора Ш. Макольондри, нагробки 1920-30-х рр. з майстерень А. Загурського і Т. Івановича. В 1975 р. було закрите для масових поховань Личаківське кладовище, деякий час ще функціонувало Янівське, але і його площа далі розширятись не могла, і тоді місто виділило нову територію біля мікрорайону Сихів, а пізніше організовано нові поховання на північний схід від дороги Львів - Брюховичі - єдиний нині діючий, Голосківський цвинтар. На порядку денному стоїть питання організації для міста крематорію.

# Заголовок Статті Перегляди
1 Янівский Цвинтар 9015
2 Личаківський Цвинтар 6859
Банер
English (United Kingdom)Polish (Poland)Ukrainian (UA)Russian (CIS)